Туберкульоз. Як запобігти хворобі?

Біля однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу. Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеного ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Наприклад, імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ приблизно в 26-31 разів вища.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

У 1993 році ВООЗ об’явила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.

В Україні, згідно з Указом Президента України № 290 від 22 березня 2002 року, також встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається щорічно  24 березня. 

Шляхи інфекції, лікування, профілактика

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, котра передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.

Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, в якому є мікобактерія туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха – на честь науковця, що відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає в тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища. З року в рік росте кількість вперше в житті виявлених хворих активним туберкульозом органів дихання, в т.ч. з відкритими, заразними формами.

Джерела інфекції

Основним джерелом туберкульозної інфекції є людина, хвора на туберкульоз, яка виділяє мікобактерії туберкульозу з мокротинням при кашлі, чханні, розмові.  Нерозпізнані вчасно хворі, не вважаючи себе заразними, продовжують вести звичайний спосіб життя і тому особливо небезпечні для оточуючих. Джерелом інфекції може бути також хвора на туберкульоз велика рогата худоба (зараження відбувається в основному через молоко).

Мікобактерії туберкульозу надзвичайно стійкі до впливу різноманітних природних факторів, особливо висушування. Так, у пилу вони зберігаються біля 2-х тижнів. Під час інтенсивного переміщення повітря, (підмітання підлоги, руху людей) пилинки, що містять мікобактерії, піднімаються у повітря і, проникаючи в легені, спричиняють зараження туберкульозом. Тому дуже важливо проводити вологі прибирання в помешканнях, службових приміщеннях, громадському транспорті.

Вважається, що кожний хворий з «відкритою» формою туберкульозу інфікує 10-15 людей на рік, але це не межа, в медичній практиці описаний випадок, що – 54 особи!

Та все жне кожен з нас, зазнавши контакту з мікобактерією хворіє на туберкульоз. Факт проникнення мікобактерії в організм, що визначається як інфікування, не рівнозначне захворюванню. Під впливом імунної системи людини мікобактерії міняють свої біологічні властивості до неактивних форм і лише при певних умовах становлять загрозу розвитку захворювання. Така загроза стає реальною під впливом факторів ризику, які призводять до зниження імунного захисту.

Інфікування мікобактеріями туберкульозу серед усього населення у віці 40 років і старше становить 80%. Це означає, що захворювання можливе не лише при недостатньому харчуванні, поганих житлових умовах, виснажливій праці, але й у будь-якої здорової людини, яка зазнала стресової ситуації, хірургічного втручання, травми, тощо.

Віддавна туберкульоз вважається супутником сирого клімату, поганого харчування та бідності. Тому соціальні фактори, такі як відсутність постійного місця проживання, перебування у місцях позбавлення волі, безробіття, малозабезпеченість також важливі. Ускладнюється епідемічна ситуація великою міграцією населення, недостатнім харчуванням, вживанням алкоголю. Все ж основну роль у виникненні туберкульозу грає комбінація вищезазначених факторів.

Виявити початкові туберкульозні зміни в легенях можна лише рентгенологічними методами обстеження.

Флюорографічне обстеження органів грудної клітки вважається найефективнішим методом виявлення туберкульозу. Серед дорослого населення існує недостатнє усвідомлення важливості флюорографічного обстеження органів грудної клітки, яке повинно відбуватися не рідше 1 разу в 2 роки, а для декретованих груп, диспансерних хворих, курців – щороку. Це найефективніший метод раннього виявлення хвороби, яка на цьому етапі повністю піддається лікуванню і не призводить до інвалідизації. 

Другим методом профілактики туберкульозу серед дітей і підлітків є своєчасне проведення туберкулінових проб і щеплень БЦЖ.

УВАГА! Туберкульоз може розпочинатися під «масками» гострого респіраторного захворювання, грипу, загострення хронічного бронхіту, пневмонії.

Основні симптоми захворювання:

– кашель понад 2 тижні;

– підвищена температура тіла;

– утруднене дихання;

– біль у грудях;

– поганий апетит;

– постійна слабкість;

– безпричинна втрата ваги;

– підвищена пітливість, особливо вночі;

– кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).

На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній. Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але перш за все треба думати про туберкульоз.

Коли туберкульозні бактерії потрапляють в організм людини з нормальним станом імунітету, активне захворювання найчастіше не розвивається. Людина інфікована, але здорова! Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет.

На стан імунітету впливають: нераціональне харчування, зловживання алкоголем, тютюном, наркотична залежність, ВІД/СНІД, важкі фізичні та психічні навантаження, стрес, наявність хронічних захворювань, погані умови життя.

Високий ризик захворіти мають діти, особливо раннього віку (їх імунна система ще не сформована) та люди похилого віку (через вікове ослаблення імунітету).

Для профілактики туберкульозу обов’язково необхідна вакцинація згідно календаря щеплень МОЗ України.

Які дослідження дозволяють поставити діагноз?

Огляд лікаря, дослідження мокротиння під мікроскопом, рентгенівський знімок грудної клітки та інші, які Вам порадить лікар.

Туберкульоз виліковний

Існують спеціальні протитуберкульозні препарати. Хворому на туберкульоз лікар призначає комбінацію з декількох лікарських препаратів, які доповнюють один одного.

Курс лікування туберкульозу має тривати не менше 6–8 місяців. Найголовніше під час лікування – суворо виконувати всі призначення і рекомендації лікаря і в жодному випадку не переривати лікування.

Важливо виявити туберкульоз у початковій його стадії. Якщо провести в цей час необхідне лікування, то в більшості випадків досягається стійке та повне видужання.

Не займайтесь самолікуванням!

Жодні відомі народні засоби не можуть вилікувати туберкульоз. Їх можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультацій з лікарем.

 З профілактичною метою здоровим людям слід:

– дотримуватись правил особистої гігієни;

– дотримуватись збалансованого харчування;

– відмовитись від шкідливих звичок, особливо паління;

– вести здоровий спосіб життя; 

– уникати простудних хвороб та своєчасно звертатись до лікарів;

– регулярно проходити флюорографічне обстеження.   

Пам’ятайте:

Туберкульоз не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для всіх.

Існують програми боротьби з туберкульозом і ефективні ліки.

Лікування туберкульозу необхідно розпочинати якомога раніше, аби швидше і легше досягти результату.

В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безкоштовне.